Site home | Register now | Log in Hello Гость | RSS
  • На головну
  • Меню



    Главная » 2020 » Січень » 30

       

         29 січня українці згадують героїв бою під Крутами, який відбувся у 1918 році. Пропонуємо вам дізнатися факти про легендарний героїчний вчинок українців, які підготовані на основі інформації істориків з Українського інституту національної пам’яті.

    1. На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.

    2. Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.

    3. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу.

    4. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

    5. Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi.

    6. Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.

    7. Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

    8. За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

    9. Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв.

    10. Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

     

     

    Переглядів: 197 | Додав: mvelicey | Дата: 30-Січня-2020 | Коментарі (0)

         Щороку 27 січня Україна разом з усім цивілізованим світом згадує трагічні події Голокосту, коли під час Другої світової війни через національну, расову, релігійну нетерпимість нацистами були позбавлені життя 6 мільйонів євреїв, а також ромів й інших – жінок, чоловіків, дітей…

            «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – зазначено у Резолюції Генеральної асамблеї ООН, якою встановлено Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

    http://www.memory.gov.ua/news/27-sichnya-mizhnarodnii-den-pamyati-zhertv-golokostu

    Переглядів: 144 | Додав: mvelicey | Дата: 30-Січня-2020 | Коментарі (0)

                Ліцеїсти брали участь у проміжній сесії обласної очно-заочної школи «Юний дослідник» (науково-практична конференція), яка проходила на базі ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» 25 січня 2020 року. В секції правознавство представили свої роботи Ковригіна Олена, Сліпченко Анна, Биканова Діана, Заволока Анастасія. 

     

                          

                            

    Переглядів: 171 | Додав: mvelicey | Дата: 30-Січня-2020 | Коментарі (0)

    Вітаємо з перемогою у II етапі обласної учнівської конференції «Біологічні дослідження та винахідництво», яка відбулася 25 січня у м.Крамоторську, учнів ліцею "Надія":
    Чарченко Єлизавета 1 місце
    Рвачова Єлизавета 1 місце
    Хандашко Меланія 2 місце
    Стукало Аліна 2 місце
    Панченко Дар'я 3 місце.

    На изображении может находиться: 8 человек, люди улыбаются, люди стоят и обувь На изображении может находиться: 8 человек, люди улыбаются, люди стоят, обувь и на улице

    На изображении может находиться: 9 человек, люди улыбаются, люди сидят

     

    Переглядів: 174 | Додав: ivak_86 | Дата: 30-Січня-2020 | Коментарі (0)

       

         День соборності України – свято народної єдності, який на державному рівні відзначається з 1999 року. Це день, який об'єднав українців східної та західної частини країни. В наші дні це свято стало особливо актуальним.

     

               У листопаді 1918 року делегація ЗУНР прибула в Київ до гетьмана Скоропадського в надії отримати допомогу в боротьбі з поляками. Однак до того часу місто було вже оточене військами Директорії УНР, тому представники Західно-Української Народної Республіки попрямували у Фастів на зустріч з членами Директорії. 1 грудня 1918 року Л. Цегельський і Д. Левицький (від ЗУНР) і В. Винниченко, С. Петлюра, А. Андрієвський, Ф. Швець та А. Макаренко (від УНР) на залізничній станції Фастова підписали попередній договір про намір об'єднання двох держав.

            22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві відбулося урочисте віче, на якому і був проголошений "Акт Злуки".

     

           Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Незалежність і суверенність – запорука існування нації. Втрата незалежності у результаті більшовицької окупації у подальшому призвела до мільйонних втрат серед українців від Голодомору, репресій та війн.

     

         Перше масштабне відзначення свята Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Карпатській Україні в місті Хусті. Закарпатці нагадали про волю українців, висловлену на з’їзді Всенародних зборів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею в Києві. Це була найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців. Для участі в ній до столиці Карпатської України з’їхались понад 30 тисяч осіб.

     

            21 січня 1990 року в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – «Живий ланцюг» – як символ єдності східних і західних земель України. Вона була приурочена 71-ій річниці Акта Злуки. За неофіційними підрахунками, учасниками «Живого ланцюга» було від одного до трьох мільйонів людей. Узявшись за руки, вони створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режимові. 30 років тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.

     

             Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.

     

     

     

    Переглядів: 162 | Додав: mvelicey | Дата: 30-Січня-2020 | Коментарі (0)

            21 січня 1990 року «живий ланцюг» протяжністю майже 800 км з’єднав Івано-Франківськ, Стрий, Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир і Київ. Участь у цій символічній акції взяли від 450 тис. (дані радянської міліції) до 3 млн українців (дані організаторів). «Живий ланцюг» 1990 року став найбільшою в історії Україні одномоментною політичною акцією. На фото можна переглянути як це виглядало у Львові.
     

    Переглядів: 154 | Додав: mvelicey | Дата: 30-Січня-2020 | Коментарі (0)

    Правова сфера партнерства Україна-НАТО

          Базисними документами, які регулюють правову сферу відносин Україна-НАТО є:

    • «Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО» (9 липня 1997 р.);
    • «Декларація про її доповнення» (21 серпня 2009 р.).

        У листопаді 2002 р. з метою розширення та поглиблення співпраці з Альянсом був підписаний План дій Україна-НАТО. Ключовим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки НАТО є Річна національна програма співробітництва Україна НАТО (РНП), яка замінила з 2009 року цільовий річний план дій Україна-НАТО.

          На сучасному етапі відносин Україна-НАТО нормативно-правова база в стосунках є в основному врегульованою. Триває активна співпраця у військовій та освітній сферах. Найголовніша барикада вступу існує у свідомості громадян, які часто мислять дихотомними стереотипами. В геополітичній кон’юнктурі країнами-членами Альянсу закріпилося сприйняття того, що Україна є своєрідним форпостом, або бар’єром між європейською та азійською цивілізаціями.

                                                                                        

                                                                           

    Переглядів: 163 | Додав: mvelicey | Дата: 30-Січня-2020 | Коментарі (0)

     

      Україна 16 січня вшановує пам'ять Кіборгів, які загинули в результаті підриву терміналу Донецького аеропорту в січні 2015 року.

             Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні – всього на тиждень менше, ніж героїчна оборона Севастополя від фашистських загарбників під час Другої світової війни.

           На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів із боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником. Бойовики, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх. У результаті підриву терміналу загинули 58 захисників-«кіборгів», які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули близько 100 військових.

               Учні 11 класу здійснили віртуальну подорож «242 дні героїчної оборони Донецького аеропорту».

              

             

     

     

    Переглядів: 191 | Додав: mvelicey | Дата: 30-Січня-2020 | Коментарі (0)

    Авторизация

    Block title
    Block content




    Наша статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0


    ->


    КГЛ "Надежда" © 2022
    Створити безкоштовний сайт на uCoz