Плач матері

Я бачу тебе, чую тебе

Дивлюся в очі твої, сину.

Уявляю, як буде страшно й боляче…

Подивися і ти на мене, козаче український.

Чи чуєш, як серденько ниє?

Чи бачиш, як сльоза моя падає в долоні твої,

Як пшениченька у полі місця не знаходить?

Подивись усюди:

Пташки сумують за тобою.

Земля, рідна твоя мати, тримає тебе,

Не пускає, де крові багато…

Не пускає тебе ненька рідна туди,

Де чимало жаху, болю і крику.

Батьківщина плаче за тобою, благає

Бога за твоє здоров’я, дух і силу!

І щоб додому повернувсь живий ти, хлопче милий.

Чуєш? Серце шаленіє від того болю,

Що нестерпно ріже душу мою.

Не відпущу, сину, сама піду, але не відпущу

Тебе у бій кривавий, де смертей багато…

Не йди. Не йди, благаю!

Харкевич Марія