Site home | Register now | Log in Hello Гость | RSS
  • На головну
  • Меню



    Главная » Статьи » Методична робота » Михайлюк Валентина Євгенівна

    Завдання для 1 курсу з всесвітньої історії 101, 102, 103

    Всесвітня історія     23-27 березня

    1 курс   (101, 102, 103)

    Опрацювати параграфи 22, 23.

    Світ напередодні Другої світової війни

    Після 1933 року у світі почали все чіткіше вимальовуватися два ворогуючих між собою табори.

    • З одного боку – це фашистські режими з явно завойовницькими цілями на чолі з Німеччиною;
    • З іншого боку – це антифашистські сили.

    Особливу нішу в системі суперечливих міжнародних відносин займали країни Заходу, Франція і Великобританія.

    Розглядаючи міжнародні відносини напередодні Другої світової війни, необхідно охарактеризувати сторони і блоки, що ворогували один з одним на ґрунті ідеології. Напередодні війни саме ідеологічний чинник став відігравати вирішальну роль.

    • З одного боку таким військово-політичним блоком була так звана «Вісь Берлін-Рим- Токіо», яка не приховувала свої загарбницькі устремління у світі. Німеччина була принижена пунктами Версальського договору й прагнула взяти реванш, у тому числі і за рахунок підкорення сусідніх країн. Італія прагнула відтворити Римську імперію періоду найвищої могутності. Японія прагнула стати повноправною господинею в Азіатсько-тихоокеанському регіоні;
    • З іншого боку були країни західних демократій. В Європі такими країнами були Англія і Франція, які проводили «політику умиротворення», яка полягала в тому, щоб не допустити нового великомасштабного військового конфлікту і всіляко йти на ті чи інші поступки загарбницьким планам Німеччини, як би відводячи від себе основний удар;
    • З третьої сторони був Радянський Союз, який створював в Європі «систему колективної безпеки», не бажаючи також втягувати себе у військовий конфлікт на чиїйсь стороні, але постійно стежив за діями німецького фашизму і англо-французької політики.

    Наприкінці 1930-х рр. світ потрясло небачене до цього часу нехтування міжнародним правом і законами.

    У березні 1938 року німецькі війська перейшли кордон з Австрією і окупували цю країну, приєднавши її до Німеччини. Відбувся аншлюс Австрії, на що світове співтовариство здебільшого закрило очі. Тоді ж Гітлер висунув претензії на чехословацьку область Судети, де більшість населення становили німці. Чехословаччина опинилася під загрозою військового вторгнення. СРСР запропонував Празі допомогу, але для цього йому треба було провести свої війська через Польщу, відносини з якою були дуже поганими. У підсумку, світове співтовариство спочатку змусило Прагу віддати Судети, а потім, восени того ж 1938 року, розчленили саму Чехословаччину. Восени 1938 року в Мюнхені зібралися глави 4 держав:

    • Німеччини;
    • Франції;
    • Італії;
    • Англії.

    Слідуючи «політики умиротворення», Англія і Франція віддали на відкуп Гітлеру незалежну Чехословаччину, визначивши тим самим її долю. Ця угода увійшла в історію як «Мюнхенська змова». Чехословаччина була поділена між Німеччиною (велика частина), Польщею і Угорщиною.

    Повернувшись в Лондон, британський прем’єр Чемберлен самовпевнено заявив англійцям: «Я привіз вам мир».

    На Далекому Сході японська армія окупувала східне узбережжя Китаю та влаштовувала провокації проти СРСР в 1938 році на озері Хасан, а в 1939 році на річці Халхін-Гол у Монголії, яку Радянський Союз пообіцяв обороняти від японців. Обидві військові провокації були зломлені Червоною Армією.

    Бачачи дедалі гострішу обстановку в Європі і світі, СРСР пропонує країнам Заходу – Англії і Франції – піти на зближення, протистоячи, тим самим, як і в Першу світову війну, Німеччині, розуміючи, що вона не зможе воювати на два фронти. Така пропозиція не могла задовольнити англійців і французів, так як їх політика була спрямована на те, щоб розгорнути загарбницькі устремління Гітлера на Схід:

    • Польщу;
    • СРСР;
    • Балкани.

    Роблячи поступку за поступкою, вірячи, що Німеччина за «закриття очей» на порушення всіх міжнародних законів, ніколи не поверне проти них силу, англійці і французи міцно помилилися.

    Бачачи, що Англія і Франція не бажають укладати договори про взаємодопомогу, СРСР починає вести свою політику, не озираючись на країни Заходу. Відразу він змінює свою зовнішньополітичну орієнтацію і 23 серпня 1939 року підписує Договір про ненапад з Німеччиною, тим самим, розгортаючи Гітлера зі Сходу на Захід, виграючи для себе пару років для підготовки до війни, тому що в Москві мало хто сумнівався, що рано системі. Країни Заходу, потураючи Німеччині, самі стали заручниками такої системи.

     

    Домашнє завдання. Підготуватися до співбесіди за питаннями до параграфів. Виділені в тексті поняття й дати – знати сутність.

     

    Всесвітня історія      30 березня – 3 квітня

    1 курс   (101, 102, 103)

    Опрацювати параграфи 24, 25.

    Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика основних періодів війни. Основні театри воєнних дій.

    Періодизація Другої світової війни

     

    Перший етап (1 вересня 1939 р. - 21 червня 1941 р.)

    Другий етап (22 червня 1941 р. - 18 листопада 1942 р.)

    Третій етап (19 листопада 1942 р. - грудень 1943 р.)

    Четвертий етап (січень 1944 р. - травень 1945 р.)

    П'ятий етап (травень - вересень 1945 р.)

    Перший етап (1 вересня 1939 р. - 21 червня 1941 р.):

    • "дивна війна" між Францією та Німеччиною: капітуляція Франції 22 червня 1940 р.;
    • окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Люксембургу, Бельгії, Нідерландів, Югославії, Греції;
    • СРСР встановлює контроль над Західною Україною, Західною Білорусією та Прибалтикою;
    • радянсько-фінська війна.

    Другий етап (22 червня 1941 р. - 18 листопада 1942 р.):

    • напад Німеччини на СРСР;
    • відступ Червоної армії, її перша перемога під Москвою;
    • США оголошує війну Японії (8 грудня 1941 р.);
    • 1 січня 1942 р. - підписання Декларації Об'єднаних націй.

    Третій етап (19 листопада 1942 р. - грудень 1943 р.):

    • перемога Червоної армії під Сталінградом і Курськом;
    • звільнення англо-американськими військами Єгипту, Кіренаїки, Тріполітанії, Тунісу;
    • висадження союзників антигітлерівської коаліції на Сицилії (липень 1943 р.).

    Четвертий етап (січень 1944 р. - травень 1945 р.):

    • звільнення західних територій СРСР, Польщі, Румунії, Югославії, Угорщини, Чехословаччини;
    • 6 червня 1944 р. - відкриття Другого фронту на півночі Франції;
    • 8 травня 1945 р. - Німеччина підписала Акт про капітуляцію.

    П'ятий етап (травень - вересень 1945 р.):

    • бойові дії на Далекому Сході й у Південно-Східній Азії;
    • ядерне бомбардування японських міст Хіросіма та Нагасакі американськими;
    • 2 вересня 1945 р. - Японія підписала Акт про капітуляцію.

     

    Виписати подію, з якої починається кожний етап.

    Відповіді за питаннями до параграфів.

    Переглянуті запропоновані відео.

     

     

     

    Категорія: Михайлюк Валентина Євгенівна | Додав: mvelicey (31-Березня-2020)
    Переглядів: 446 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Авторизация

    Block title
    Block content




    Наша статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0


    ->


    КГЛ "Надежда" © 2022
    Створити безкоштовний сайт на uCoz